Ніхто не забутий, ніщо не забуте! (до Дня визволення Бердичева від фашистських загарбників)

пиукп

З кожним роком віддаляються події однієї з найкровопролитніших війн, які зазнавало людство – Другої світової війни. Цю кровопролитну війну розв’язали німецько-фашистські загарбники за встановлення світового панування, так званого «нового порядку». Ріки крові, тисячі спалених міст і сіл, нечувані знущання та грабежі – ось чим ознаменувався цей нацистський «новий порядок».

Вогнем, кривавим ураганом пронеслася війна і над нашим містом.

Місто було окуповане 7 липня 1941 р., на 16-й день від початку війни. У боях за Бердичівщину невмирущою славою вкрили себе бійці і командири 6-ї та 5-ї армій під командуванням генералів І.М. Музиченка та М.І. Потапова. Основну лінію оборони займала тут 6-та армія. Зона бойових дій входила до оперативного театру військ Південно-західного фронту, якими командував Герой Радянського Союзу генерал-полковник М.П. Кирпонос. Високу бойову майстерність і відвагу продемонстрували воїни мотострілецького батальйону зведеного загону 8-ї танкової дивізії 4-го механізованого корпусу.

В перші дні липня 1941 року головні підприємства міста одержали наказ про евакуацію. Вона проходила в надзвичайно складній ситуації, коли ворог уже підходив до Бердичева. Всі документи знищуються.

Репресії і злодіяння з боку окупантів не зламали волі людей. Окупанти відчули опір уже в перші дні свого перебування в Бердичеві. Починаючи з серпня 1941 року в місті вже діяло кілька підпільних організацій. Найбільш активна з них була на залізниці. До її складу входило 50 чоловік із числа колишніх випускників і учнів технікуму, а очолював групу Антон Рафаїлович Яворський (1911-1943) – воїн Червоної Армії, який потрапив в оточення й опинився на окупованій території. До війни він працював викладачем військової справи Бердичівського машинобудівного технікуму. Група Яворського виводила з ладу паровози, вагони та залізничні колії, розповсюджувала антифашистські листівки, які друкувала в підпільній друкарні. Окрім підпільної організації під керівництвом Антона Яворського, а потім Завадського і Левицького, у Бердичеві діяли окремі групи патріотів. Так, наприклад, на залізничній станції Бердичева діяла група під керівництвом Олексія Івановича Донченка.

Остаточно місто Бердичів було визволено 5 січня 1944 року. Танкісти бригади Гусаковського вистояли і з величезною радістю зустріли бійців армії Леселідзе. У боях за Бердичів відзначилося багато воїнів 18-ї армії. Серед них – молодий сержант Єршов, кулеметник Дубинін, молодший лейтенант Бєлов разом зі своїм взводом, танкові взводи і відділення Сидора Бимурзабова, Василя Новикова, Павла Качладзе, Буди Хайназарова, Михайла Скорикова, рядовий Ісак Шпеєр, бронебійник Другое, рота старшого лейтенанта Башкатова…. Багато воїнів віддало життя за наше місто. У Наказі№ 56 Верховного Головнокомандуючого від 6 січня 1944 року було високо оцінено героїзм і військове мистецтво генерал-полковника Леселідзе та його армії. Крім того, 117-а гвардійська стрілецька, 24-а стрілецька, 395-а стрілецька дивізії і 12-й окремий гвардійський танковий полк удостоєні почесного найменування Бердичівських.

Через велику кількість у складі населення Бердичева представників єврейської національності, його називали «єврейським Парижем». В роки  Другої світової війни сталася найстрашніша трагедія в історії міста – масові розстріли нацистами громадян єврейської національності. За два з половиною роки нацистської окупації  з 72-х тисяч бердичівлян  знищено 38,5 тисяч. Серед них понад 29 тисяч – євреї. Планово ж німці стратили двадцятитисячне єврейське населення Бердичева та сусідніх містечок. Випадково уціліло лише 10-15 чоловік. А всього, за неповними даними  Надзвичайної Державної комісії з розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників, за час окупації  міста Бердичева гітлерівці знищили 38536 мирних громадян.  Пам’ять про подвиги героїв нетлінна. Молоде покоління має знати трагічні сторінки історії нашого краю.

28 листопада  2017 р. в КВНЗ «Бердичівський медичний коледж» було проведено круглий стіл на тему «Бердичівщина у роки Другої світової війни», приурочений 73-ій річниці звільнення Бердичева від фашистських загарбників. Студенти коледжу, які є членами історично-краєзнавчого гуртка «Пам’ять», постійно працюють над даною темою. Вони дослідили історію міста з першого ж дня окупації німецько-фашистськими загарбниками, тобто 7 липня 1941 р., і до його повного визволення 5 січня 1944 р. На особливу увагу заслуговує робота студентів з розгляду участі 18-тої армії у боях за Бердичів, Руху Опору на Бердичівщині, самому звільненню міста. Особливо зацікавились молоді дослідники питанням участі на фронтах Другої світової війни випускників свого навчального закладу. Виконані студентські проекти підтверджують активне налаштування студентів на вивчення історичного минулого Другої світової війни.

Ми доземно схиляємось перед полеглими героями, завжди пам’ятатимемо ціну, яку заплатили наші діди та прадіди за мирне небо над нашими головами, за надану можливість нащадкам жити, народжувати і виховувати дітей. Наш обов’язок – бути гідними життєвого подвигу героїв-визволителів, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі.

С.І. Рабчун,

викладач  історії

КВНЗ  «Бердичівський медичний коледж»

орро

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *