Герої не вмирають. Герої живуть вічно!

В останній тиждень вересня студенти 22-ф групи Бердичівського медичного фахового коледжу з викладачем історії та куратором Рабчун Сусаною Ігорівною навідалися до Сідлецької Оксани Василівни, мами воїна-бердичівлянина, молодшого сержанта Сідлецького Сергія Юрійовича, який віддав своє життя за збереження єдності і цілісності української держави. Здобувачі освіти разом з куратором прийшли подякувати батькам загиблого воїна за сина, який, будучи таким молодим, повним мрій та сподівань, віддав своє життя за рідну землю, за наше світле майбутнє.
Сергій Юрійович Сідлецький народився у селищі Гришківці Бердичівського району 5 листопада1983 року. Навчався у середній школі №1, де закінчив 11 класів. Сергій був призваний по мобілізації 20 березня 2014 року, проходив військову службу у складі 4-ї роти 95-ї Житомирської аеромобільної бригади, мав звання молодшого сержанта, десантник, позивні «Грізлі», «Іспанець».
Восени 2014 року підрозділи 95-ї аеромобільної бригади брали участь в обороні Донецького аеропорту, який мав важливе стратегічне значення. 5 жовтня 2014 року під час патрулювання Донецького аеропорту Сергій Сідлецький загинув. У загиблого воїна залишилась дружина, 6-річний син, батьки. Прощання із загиблим відбулось 8 жовтня в гарнізонному Будинку офіцерів. Поховали Героя на Дмитрівському кладовищі селища Гришківці Бердичівського району.
Указом Президента України №144/2015 від 14 березня 2015 року молодшого сержанта Сідлецького Cергія Юрійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).
25 червня 2015 року під час чергової 66-ї сесії Бердичівська міська рада прийняла рішення про перейменування у місті Бердичеві вулиці Димитрова на вулицю імені Сергія Сідлецького.
«Щоб отримати більше, потрібно чимось пожертвувати», – влучно зауважила одна із студенток. Ось так і Сергій Сідлецький пожертвував найціннішим, що є в людини, – власним життям, щоб Україна була суверенною незалежною державою, щоб молодь мала чисте мирне небо над головою, щоб мала можливість втілити в життя всі свої мрії.
Життя Сергія є прикладом для наслідування для молодих патріотів держави.
Низько вклоняємося Оксані Василівні за виховання сина – гідного патріота держави, Людини з великої літери.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.