22 січня 1919 року на Софійській площі пролунали слова, які випередили свій час:
Україна — єдина.
Тоді це було не про перемогу, а про віру. Не про спокій, а про сміливість мріяти про державу, зшиту з різних земель, досвідів і доль.
Акт Злуки став історичним нагадуванням:
нас намагалися роз’єднати кордонами, але не змогли роз’єднати духом.
Минуло понад століття, а сенс тих слів лише загартувався —
соборність не дають, її щодня виборюють.
Сьогодні ми продовжуємо ту саму історію —
стоячи, тримаючись за руки серцями,
доводячи світові й собі:
Україна була, є і буде єдиною.
З Днем Соборності України!
З днем нашої історичної пам’яті та живої єдності!